кула́чний бій = бій навкула́чки — найдавніший різновид двобою, у якому билися на кулаках; попередник боксу; за віруваннями, у цих двобоях мірялася силами й нечиста сила («Ще чорти навкулачки не бились» — ще не настала північ); про кулачний бій оповідає «Енеїда» І. Котляревського; український кодекс 1743 р. забороняв кулачні бої, караючи учасників канчуками або в’язницею; за вбивство у такому бою передбачалася кара на горло і позбавлення християнського похорону вбивці.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 318.